Чернигов - русский город

Описание

Группа о Чернигове, его прошлом, настоящем и будущем, а так же о новостях вокруг (в стране и в мире). Група про Чернігів, його минуле, сьогодення і майбутнім, а так само про новини навколо (в країні і в світі). Чернигов город в Малороссии на берегу Десны, один из древнейших русских городов. В IX в. был центром восточнославянского племени северян. В к. IX в. вошел в состав Киевской Руси. Впервые упоминается в русских летописях под 907. В X—XII вв. Чернигов был крупным ремесленным и торговым городом. В 1024 — 36 и 1054 — 1239 — столица Черниговского княжества (в 1037—53 в составе Киевской Руси). В 1239 разрушен монголо-татарами. Во 2-й пол. XIV в. Чернигов вошел в состав Великого княжества Литовского. После победы московских войск в войне против Литвы Чернигов в 1503 вместе с Чернигово-Северской землей возвращен России. В 1611 его захватили поляки, и по Деулинскому перемирию 1618 он отошел к Польше, в составе которой был центром т. н. Черниговского княжества, а с 1635 — Черниговского воеводства. Население города принимало активное участие в освободительной войне 1648 — 54. С изгнанием из города польско-шляхетских войск (1648) Чернигов — место дислокации Черниговского полка. После воссоединения Малороссии с Россией (1654) Чернигов — в составе Русского государства, в 1782 — центр Черниговского наместничества, с 1797 — Малороссийской, а с 1802 — Черниговской губ. В XIX—XX вв. крупный промышленный и культурный центр. Памятники архитектуры: Спасо-Преображенский собор (ок. 1036), Ильинская церковь редкой бесстолпной конструкции (2-я пол. XII в.). Чернігів місто в Малоросії на березі Десни , один з найдавніших російських міст. У IX ст. був центром східнослов'янського племені сіверян . В к. IX в . увійшов до складу Київської Русі. Вперше згадується в російських літописах під 907 . У X -XII ст. Чернігів був великим ремісничим і торговим містом . У 1024 - 36 і 1054 - 1239 - столиця Чернігівського князівства ( в 1037-53 у складі Київської Русі). У 1239 зруйнований монголо- татарами. У 2- й пол. XIV в . Чернігів увійшов до складу Великого князівства Литовського. Після перемоги московських військ у війні проти Литви Чернігів у 1503 разом з Чернігово -Сіверської землею повернений Росії . У 1611 його захопили поляки , і з Деулінському перемир'я 1618 він відійшов до Польщі , у складі якої був центром т. н . Чернігівського князівства , а з 1635 - Чернігівського воєводства. Населення міста брало активну участь у визвольній війні 1648 - 54. З вигнанням з міста польсько -шляхетських військ ( 1648 ) Чернігів - місце дислокації Чернігівського полку. Після возз'єднання Малоросії з Росією ( 1654 ) Чернігів - у складі Російської держави , в 1782 - центр Чернігівського намісництва , з 1797 - Малоросійської , а з 1802 - Чернігівської губ. У XIX -XX ст. великий промисловий і культурний центр . Пам'ятники архітектури: Спасо- Преображенський собор ( бл. 1036 ) , Іллінська церква рідкісної безстовпною конструкції ( 2 - га пол . XII в . ) .