Поиск
Клеш РОЯЛЬ

Клеш РОЯЛЬ

Подписчики: 32 подписчиков
ID: 155815938

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

clashroyale66778

=[Сам Себе Джо]=. СтихоМузыка/ Гранж-Рок
Дата основания - 14.05.2010
***
Все не так, как хотелось бы.
Вышел ночью из тела вон,
Вниз с балкона - и в парк:
Поорать между соснами.
Посидел и вернулся.
Ведь нельзя, надо спать.
Состав:
Никита Бобров - стихи, голос, гитара.
Максим Колюков - ударные.
Александр Альтернативный - саксофон.
Александр Маринин - бас-гитара.
Дискография:
Сталинград (EP) 2012г.
Убивать (SP) 2012г.
№3 (EP) 2012г.
Курим (SP) 2015г.
Плюс Тридцать (SP) 2015г.
Нас можно услышать:
https://samsebejoe.kroogi.com
http://www.youtube.com/channel/UCkHSwD6YXy4O2BgA6ba1tMw
https://www.facebook.com/himselfjoe
Контакты:
samsebejoe@mail.ru
8-912-215-68-68

=[Сам Себе Джо]=

Восточный Синдром. Группа была основана в Магадане в 1987 году в составе: Константин Битюков (гитара, вокал), Андрей Неустроев (перкуссия вокал), Александр Пономарёв (гитара), Евгений Валов (бас), Владимир Бовыкин (кларнет, саксофон), Юрий Хотенко (ритм-бокс). В марте того же года группа выступила с несколькими песнями на I фестивале Магаданского рок-клуба.

Восточный Синдром

The ВЙО! ОФІЦІЙНА СТОРІНКА. Точкою відліку стилю реггі в Україні можна вважати утворення гурту The ВЙО в м. Кобеляки, Полтавської обл. у 1991 році. Основу команди склали гітарист Сергій Підкаура і співак Мирослав Кувалдін. Протягом 10-річного існування гурту музиканти періодично розходилися, сходилися, до них приєднувались інші учасники. В 1995 році The ВЙО стали лауреатом „Червоної рути” із задиркуватою піснею „Ганжа”.
Пік популярності їх музики припав на часи співробітництва з мистецькою агенцією „Територія А” і ротації кліпів у однойменному хіт-параді. Споглядаючи колоритну зовнішність Мирослава, глядачі не могли повірити, що хлопець народився в східній Україні і „так добре розмовляє по-нашому” від народження. Саме в ті часи пісня Зорі (Кожен з нас щось може...) стала маніфестом українських растафарі.
...але в 2000-му році гурт оголошує про припинення свого існування. Сергій Підкаура, як автор, співпрацює з провідними українськими музикантами (О. Пономарьов, Н.Могілевська), Мирослав Кувалдін розпочинає кар'єру телеведучого (канал М1) і записує сольний альбом Зеркало Мира...
...і ось після 8-річної перерви, аби задовільнити тягу меломанів до ностальгічних переживань, музиканти гурту The ВЙО вирішили відновити свою концертну діяльність, про що було оголошено влітку цього року, на фестивалі аматорського мистецтва Вйо, Кобеляки (www.viofest.at.ua). Також, було прийняте рішення про видання диску Ganja.
На сьогодні гурт The ВЙО це: Мирослав Кувалдін — вокал Сергій Підкаура — гітара Ілля Клімов — клавішні, секвенція Сергій Чегодаєв — бас-гітара Василь Солом'яний — барабани Олександр Уницький — саксофон Денис Гриценко — труба

The ВЙО! ОФІЦІЙНА СТОРІНКА

Йолкі-Палкі (www.Horodenka). Йолкі-Палки
Звідки Ми взялись на вашу ГОЛОВУ???
Ми всі з міста Городенка, Івано-Франківської області. Навчаємось в першій і другій школах. Де живемо-не важливо,головне те, що граємо NEO-PUNK. День народженням групи можна вважати початок шкільної практики (1 червня 2008 року). Цього дня ми вперше зібрались у старій, побитій та закинутій «Халупі», яка знаходиться на «Монкуті», а точніше - вул.Лесі-Українки 15. В цей же день ми її назвали студією.
В нас не було нічого:
ні апаратури, ні пісень, ні назви. Але з часом наша чорна полоса почала зникати, ми написали декілька пісень, придумали кумедну назву, що притаманне Neo Punk*у і придбали апаратуру. Ми вирішили не вибирати лідера, адже у нашій «банді» думку кожного ми враховуємо. Склад декілька разів змінювався.
Спочатку був Сєрий Липчук, Бодя Ротерман і Боря Туріца. Потім до нас приєднався Іван Лесюк, але через певні обставини він вибув.
Тепер наш склад такий:
Богдан Ротерман - Барабани
Туріца Борис - бас-гітара
Липчук Сергій - соло-гітара, вокал
Гринюк Василь - ритм-гітара, саксофон.
Перша наша назва була використана з пісні гурту AC/DC «TNT». Наступну нашу назву ми придумали самі, B4P(Born For Punk)-Народжені Для Панку. Тепер у нас є постійна назва «Йолкі-Палки».

Йолкі-Палкі (www.Horodenka)

Luigi Tenco Forever. Un giorno dopo l'altro, La vita se ne va...
Луиджи Тенко родился 21 марта 1938 г.
В 1948 г. семья Тенко, (мама Тереза Дзоккола, маленький Луиджи и его старший брат Валентино), переезжает в Лигурию, сначала в Нерви, а потом в Геную, где Тереза разворачивает коммерческую деятельность по оптовой продаже пьемонтских вин. Луиджи начинает посещать среднюю школу в 1948 г., ту самую, где немного времени спустя будет учиться и его друг Фабрицио Де Андре. Именно там и завязываются его самые первые и важные дружеские связи - Рудджеро Коппола, (Ruggero Coppola), Пупи Гатто (Pupi Gatto), Данило Деджипо (Danilo Degipo), братья Джанфранко и Джампьеро Ревербери (Gianfranco e Giampiero Reverberi).
В лицеистские и первые университетские годы организует музыкальные группы со своими друзьями отрочества. Первый их эксперимент такого рода название имел довольно пространное Jerry Roll Morton Boys Jazz band, и состоял из Данило Деджипо (Danilo Degipo) на ударных, Бруно Лауци (Bruno Lauzi) на банджо, гитариста Альфреда Джерарда (Alfred Gerard), и самого Тенко игравшего на кларнете. Репертуар этих групп практически полностью состоял из более чем джазовых композиций, а так же первых образцов рок-н-ролла. Луиджи, поначалу игравший на кларнете, позже специализируется на саксофоне.
Увлечение Луиджи музыкой становится чем-то большим, чем просто хобби благодаря Марчелло Минерби, который позже, в 60-х годы, организует группу Los Marcello's Ferials, но в период, о котором мы говорим, Марчелло участвует в другом коллективе Тони, Марчелло и Макс.
В 1958 г. участвует в концертном турне по Германии с Челентано (Adriano Celentano) и Габером (Giorgio Gaber). С Джино Паоли (Gino Paoli) и Роем Грасси (Roy Grassi) он организует группу Дьяволы рока. (I diavoli del rock). Они играют в Santa Tecla di Milano (джазовый клуб, очень популярный в те годы), c Джорджо Габером, Энцо Йанначчи (Enzo Jannacci), Джанфранко Ревербери (Gianfranco Reverberi) а потом вновь, в Генуе, с Габером в заведении Piccola Baia.
В 1959 году, встретившись в очередной раз с Джанфранко Ревербери, который в то время сотрудничал с Ricordi, Луиджи был представлен им в качестве инструменталиста в различных звукозаписывающих студиях.
За короткие сроки он переходит от игры на саксофоне к пению, начинает записывать первые песни, самыми ранними из которых были чужие песни, потом - песни своего сочинения.
Тогда же происходит его дискографический дебют с группой Рыцари (I Cavalieri) , в которой принимают участие Джанфранко Ревербери, Паоло Томерелли (Paolo Tomerelli), Энцо Йанначчи и Нандо Де Лука.
24 марта выходят три первых пластинки EP на звукозаписывающей фирмы Ricordi. Песни Луиджи, записанные на них, называются Mai (Никогда), Giurami (Поклянись мне), Mi chiedi solo amore (Ты просишь у меня только любви), Senza parole (Без слов). Луиджи подписывается только фамилией.
Летом того же года Тенко играет в Modern Jazz Group, в которой вместе с ним выступает и его друг детства Фабрицио Де Андре. Фабрицио Де Андре посещая дискотеки, выдает себя за автора Quando (чего только не сделаешь, чтобы добиться успеха у девушек!), а на руку ему играет то, что Quando вышла, подписанная псевдонимом Тенко - Dick Ventuno, Дик Вентуно (и более того, сначала Тенко изъявил желание выпустить ее с подписью аноним…)
11 ноября 1962 г. выходит его первая пластинка LP, где записаны Mi sono innammorato di te (Я влюбился в тебя), Angela (Анджела), Cara maestra

Luigi Tenco Forever