Поиск
Частное сообщество

Частное сообщество

Подписчики: нет данных
ID: 187394538

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

частное

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

patriot.kadyrov

Блаженные Санкт–Петербурга. Никольское кладбище Александро-Невской лавры, Подворье Зеленецкого монастыря (блаж. Матрона Босоножка), Смоленское кладбище(Ксения блаженная, Мария Гатчинская, убиенное священство, мироточивая икона Спаса), Новодевичий монастырь (Спаситель скульптура на могиле, странница Дарьюшка). Вначале экскурсии посетим Никольское кладбище Свято-Троицкой Александро-Невской лавры, где покоятся митрополит Санкт-Петербургский и Ладожский Иоанн (Снычев) (1927-1995), памятное место священномученик Вениамин Петроградский, а также почитаемые в народе подвижники благочестия.
В продолжении повествования о блаженстве в людях посетим Храм в честь иконы Божией Матери Всех Скорбящих Радость – Церковь подворья Свято-Троицкого Зеленецкого мужского монастыря, где находится список с иконы Божией Матери „Всех скорбящих радость (с грошиками) и молилась и упокоилась блаж. Матрона Босоножка.
Далее отправляемся на Смоленское кладбище, расскажем Вам о истории его возникновения, о известных людях, покоящихся там, и направимся к часовне Св. блаж. Ксении Петербургской, посетим место погребения святой преподобномученицы Марии Гатчинской, покажем места погребений подвижников, пострадавших за веру во время гонений .
В Воскресенском Новодевичьем монастыре познакомим Вас с историей обители и пройдем на кладбище к бронзовой скульптуре Спасителя (скульптор П.И. Кюфферле), установленной на могиле А.А. Вершининой(1858-1914), супруги генерал-майора Акима Акимовича Карпова, расскажем о судьбе странницы Дарьюшки и сможем побывать на месте ее погребения.
Продолжительность -4,5 часа Начало экскурсии 13:00 ч (мск) , г. Санкт-Петербург, ст. метро Пл. Ал. Невского Место встречи – у входа в Троицкий собор лавры.
окончание: 18:00 ч (мск) г. Санкт-Петербург, Новодевичий монаствырь (ст.м. Московские ворота) Начало: 17 июля 2011 года
Стоимость поездки 550 рублей

Блаженные Санкт–Петербурга

Свято-Успенська Унівська Лавра. Унівський монастир виник серед прекрасного прикарпатського ландшафту, що поєднує гористу місцевість, соковиті долини та родючі поля. Ще не знайдено писемних свідчень про точну дату заснування монастиря, однак в архівних документах поч. XIV ст. Унів зазначається як відомий духовний центр Галичини. Відомо, що до середини XV ст. Унівським монастирем опікувалися князі роду Гедиміновичів. Згодом Унів перейшов до спадкового володіння княжого роду Лагодовських.
Спеціальною грамотою від 30 липня 1542 р. польський король узаконив статус Унівської архимандрії, маєтності та право вибару архимандрита залишилися виключно за ченцями. У тому ж часі помітно активізувалися грабіжницькі походи татарських орд на українські землі. Серед писемних джерел існують відомості про те, що у 1549 р. манастир татарове спалили. Після татарського нашестя ктитором монастиря став Олександр Ванько Лагодовський (опікувався монастирем до 1574 р.). Давній переказ розповідає, як, зенедужавши на хворобу ніг, Ванько побачив у сні Богородицю, яка порадила йому шукати неподалік у лісі цілюще джерело. Чудесно зцілившись, шляхтич дає обітницю відродити знищену обитель. В XVI ст розпочалося будівництво мурованої оборонної церкви над джерелом, а згодом - чотирьох наріжних веж та мурів. Зберігся надгробок Лагодовського - один із кращих зразків західноукраїнської скульптури епохи Ренесансу (оригінал зберігається в Олеському замку).
Окремо від будівель чоловічого монастиря на Чернечій горі була жіноча Преображенська обитель, храм якої згадується в 1557 р. Наприкінці XVIII ст. ця обитель виглядала досить скромно, тому 1763 р. вирішили її ліквідувати, церкву і дзвіницю розібрали.
З роками архимандритства Анастасія Радиловського (бл.1547-1570 рр.) пов’язують ґрунтовну відбудову монастиря і заснування в ньому монастирської школи. Відомо, що там навчалися навіть шляхетські діти, зокрема Йов Княгиницький, котрий згодом заснував славнозвісний Манявський скит.
У 1570 р. львівським владикою став Гедеон Балабан, якому польський король віддав Унівський монастир під патронат. На місце архимандрита 1597 р. він поставив свого племінника Ісаю Балабана, добрі стосунки якого з впливовими постатями Галичини та Варшави дещо стримували поляків від недоброзичливих акцій проти монастиря. Однак після смерті архимандрита в 1620 р. розпочалися їхні збройні напади на обитель. Весна 1648 року принесла надію на звільнення від польського панування. Однак з військами Хмельницького у Галичину прийшли татари. Восени 1648 р. вони знищили монастирські села, багато людей взяли до полону.
Спокійнішим стало життя в Унівському монастирі після 1655 р., коли архимандрію перебрав Львівський владика Арсеній Желібровський. Однак повна стабілізація пов’язана з родом Шептицьких. Валаам Шептицький перший з унівських діячів прийняв унію, спершу таємно, а 1 липня 1700 р. - відкрито у Львові як представник Унівського монастиря. Тоді постало питання про форму організації унівського чернецтва. На соборі монастирських настоятелів в Уневі 1711 р. було вирішено й надалі дотримуватися стародавніх монаших традицій. В їх обороні став і наступник Валаама, його племінник Атанасій Шептицький. Відбулася реставрація та перебудова церкви та монастиря, відновлено друкарню, у якій було видано понад 60 найменувань друкованої продукції. XVIII ст. – доба найбільшого розквіту монастиря.
Пам'ятна дошка Михайла ЛевицькогоНелегкі часи настали після входження краю до Австрійської імперії. Було закрито багато монастирів, в тому числі й Унівську обитель(1790 р.), яку митрополит Михайло Левицький перебудував під свою резиденцію, тим самим врятувавши від цілковитого знищення. В 20-х роках XIX ст. ліквідували рови та вали, розібрали наріжні вежі при східних мурах. На місці південної стіни постав величавий палац. Звідси Михайло Левицький правив єпархією 40 років, і тут він похований 1858 р. Один з його наступників - Сильвестр Сембратович - багато спричинився до культурного відродження. Для вшанування пам’яті поб

Свято-Успенська Унівська Лавра

Россия(Russia) и все то что с ней связано!!!. Россия, ты – великая держава,
Твои просторы бесконечно велики.
На все века себя ты увенчала славой.
И нет другого у тебя пути.
Озёрный плен твои леса венчает.
Каскад хребтов в горах мечты таит.
Речной поток от жажды исцеляет,
А степь родная хлебушек родит.
Твоими городами мы гордимся.
От Бреста до Владивостока путь открыт.
Тебя венчает славная столица,
А Петербург историю хранит.
В земле твоей богатств поток неиссякаем,
К сокровищам твоим нам путь лежит.
Как мало о тебе ещё мы знаем.
Как много изучить нам предстоит.
_______________________________________
Россия – Родина святая
Люблю тебя я всей душой
Россия – ты обитель рая
Горжусь Великою страной
От Запада до Поднебесной
С сияньем северных ночей
Природа красоты чудесной
Земля родная, нет милей
Народ России мудрый, честный
Веками доблесть доказал
В суровых битвах – Победитель
Дух, волю, силу показал
Многострадальная отчизна
Грааль духовной чистоты
Великодушна, не капризна
Культуры цвет и доброты
Россия – Родина святая
Люблю тебя я всей душой
Россия – ты обитель рая
Горжусь Великою страной
________________________________________
Кредит доверия у женщины истрачен,
Амур ей подмигнул - и был таков.
Куда не плюнь - везде сплошные мачо,
А очень не хватает мужиков.
Одет с иголочки, подтянут и накачен,
Да так, что не сгибается рука,
Изысканная речь - ну чистый мачо,
А хочется послушать мужика.
В Чечне недавно вышла незадача:
В один из не скажу каких полков
Приехали служить четыре мачо,
А командиры ждали мужиков.
Солдаты - не пойму, какой - удачи,
С банданами поверх тупых голов,
С чеченками вели себя, как мачо, -
Подставили полроты мужиков.
Их вытащили. Ну а как иначе?
Бросать своих у наших не с руки.
В родную часть уделавшихся мачо
Доставили простые мужики.
Я не люблю козлов, а петухов - тем паче,
У них один с павлинами язык.
И тот, кто держит на Руси себя за мачо,
По жизни - сто процентов - не мужик

Россия(Russia) и все то что с ней связано!!!

Православная Лавка РЯБИНА КРАСНАЯ. ☦️Православная Лавка☦️ ☦️РЯБИНА КРАСНАЯ:☦️
◽Это мастерская по созданию православных чёток , браслетов на руку ручной работы , разных видов и под заказ , по благословению старца Схиархимандрита Иоанникия
(Свято-Никольская Обитель с.Чихачева)
◽Так же в нашей лавке Вы всегда сможете найти полезные натуральные продукты,такие как : 🌿 Иван-Чай , 🍯 Мёд ,🥀 разные полезные травы и многое другое.
◽Разные не продовольственные православные товары.
◽Ну и конечно интересные и полезные статьи❗❗❗

Православная Лавка РЯБИНА КРАСНАЯ

Свято-Троицкая Симеонова обитель милосердия. Архивная страничка

Свято-Троицкая Симеонова обитель милосердия